Першого січня 2023 року набуває чинності Закон України від 03.11.2022 р. № 2710-IХ “Про державний бюджет України на 2023 рік”. Цим Законом затверджено не тільки доходи та видатки, але й розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) та прожиткового мінімуму (ПМ). Як відомо, від розмірів МЗП та ПМ залежать багато показників, які доводиться розраховувати суб’єктам господарювання для сплати податків. Розглянемо, які показники зміняться.
Розмір МЗП змінився з 1 жовтня 2022 року. Такий самий розмір затверджено й Законом про Держбюджет на 2023 рік. Отже, 1 січня 2023 року він становитиме: на місяць – 6 700 грн, погодинний – 40,46 грн – і не буде змінюватися протягом року.
Розмір ПМ також має значення під час визначення податків та інших показників, на які має зважати ФОП.
Востаннє цей показник змінився з 1 грудня 2022 року. Із цієї дати застосовуються такі показники ПМ:
- загальний –2 589 грн;
- для дітей до 6 років – 2 272 грн;
- для дітей від 6 до 18 років – 2 833 грн;
- для працездатних осіб – 2 684 грн;
- для осіб, що втратили працездатність, – 2 093 грн.
Ці показники будуть чинними й наступного року, тобто протягом 2023 року їх змінювати не планують.
Однак у деяких випадках зміна МЗП та ПМ на 1 січня звітного року призведе до збільшення податків. Отож для ФОП першої та другої групи зміниться розмір єдиного податку (ЄП).
Єдиний податок
Ставки єдиного податку спрощенців першої та другої групи затверджуються рішеннями місцевих рад залежно від видів діяльності. Але для першої групи вони можуть становити не більше ніж 10% розміру ПМ для працездатних осіб, установленого на 1 січня звітного року, а для другої групи – не більше ніж 20% МЗП, установленої на 1 січня звітного року (ст. 293 ПКУ).
Отже, максимальні ставки єдиного податку з 1 січня 2023 року становитимуть:
- для першої групи – 268,40 грн;
- для другої групи – 1 340,00 грн.
Підприємці першої та другої груп також мають зважати на таке: якщо згідно з рішенням місцевої влади ставка єдиного податку встановлена в меншому розмірі, то слід сплачувати ту, що затверджена. Але в тому разі, якщо ФОП здійснює декілька видів господарської діяльності, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, установлений для таких видів господарської діяльності. Якщо ж діяльність здійснюється на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку (п. 293.6 та 293.7 ст. 293 ПКУ).
Ставки податку для третьої групи не змінилися – 5% або 3%+ПДВ та 2%. На них не впливають ні розміри МЗП та ПМ, ні рішення місцевих рад.
Залишилася незмінною і ставка єдиного податку з доходу, отриманого з порушенням умов застосування спрощеної системи, – 15%. Така ставка застосовується до:
- суми перевищення дозволеного обсягу доходу для обраної групи;
- доходу єдинників першої та другої груп від виду діяльності, не зазначеного в реєстрі єдинників або забороненого для цієї групи;
- доходу, отриманого в разі застосування негрошових форм розрахунків;
- доходу, отриманого від забороненого для єдинників виду діяльності.
Єдиний соціальний внесок
Від розміру МЗП залежить і розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), який повинні сплачувати підприємці за себе. Однак треба зважати на обрану систему оподаткування.
Платники єдиного податку нараховують ЄСВ на суми, що визначають самостійно для себе, але не більше ніж максимальна величина бази нарахування ЄСВ, установленої Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Але сума сплаченого ЄСВ за місяць не може бути меншою, ніж мінімальний страховий внесок, який обчислюється як добуток МЗП та ставки ЄСВ (22%).
З 1 січня мінімальний ЄСВ за місяць такий самий, як і з 1 жовтня 2022 року, – 1 474,00 грн (6 700,00 грн х 22%). Протягом 2023 року він не буде змінюватися, оскільки не передбачено зміну МЗП.
Такий розмір мінімального страхового внеску повинні використовувати всі платники єдиного податку незалежно від обраної групи.
Загальносистемники, на відміну від платників єдиного податку, нараховують ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. До того ж сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо такий платник не отримав доходу (прибутку) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше ніж максимальна величина бази нарахування ЄСВ, установленої Законом № 2464. Своєю чергою, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Зі збільшенням розміру МЗП змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ (15 розмірів МЗП). З 1 січня 2023 року вона становить 100 500 грн. Тож максимальний ЄСВ на місяць із 1 січня 2023 року – 22 110 грн (100 500 грн х 22%).
Отже, якщо у ФОП-загальносистемника є дохід у конкретному місяці, він зобов’язаний сплатити ЄСВ із цього доходу, але в розмірі, що не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску. Якщо дохід відсутній, ЄСВ можна не сплачувати, але треба розуміти, що цей місяць не буде зарахований до страхового стажу.
Зауважте! Для ФОП установлено постійні звільнення від сплати ЄСВ, а саме: не сплачують за себе ЄСВ підприємці (незалежно від системи оподаткування), які отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, установленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками ЄСВ тільки за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Звільняються від сплати ЄСВ за себе й ФОП, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив за них ЄСВ у розмірі, не меншому ніж мінімальний страховий внесок. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавець сплатив ЄСВ за таких осіб у розмірі, меншому від мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше за максимальну величину бази нарахування ЄСВ. До того ж сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Також є тимчасові звільнення. З 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, ФОП незалежно від обраної системи оподаткування мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе. До того ж вони розрахунок єдиного внеску в складі податкової декларації не заповнюють за період, у якому ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Як і раніше, ФОП-роботодавці нараховують ЄСВ за звітній місяць на розмір зарплати, установленої працівникові, яка за повністю відпрацьований місяць не може бути меншою від МЗП. Ставка ЄСВ не змінилась і становить 22%. Мінімальний страховий внесок дорівнює 1 474,00 грн (6 700,00 грн х 22%). Максимальний розмір ЄСВ на місяць – 22 110 грн (100 500 грн х 22%).
Зауважимо, розмір МЗП 6 700 грн застосовується з 1 жовтня 2022 року. Якщо роботодавці вже в жовтні 2022 року змінили розмір заробітної плати з огляду на МЗП, затверджену Держбюджетом-2022, то з 1 січня 2023 року нічого роботи вже не потрібно. Збільшити розмір зарплати своїм працівникам роботодавці можуть у разі, якщо в них є таке бажання та фінансова можливість.
Нагадаємо, що роботодавці, у яких працюють особи з інвалідністю, застосовують до їхньої зарплати ставку ЄСВ 8,41% і донарахування до мінімального страхового внеску не здійснюють.
Водночас варто зважати на таке. У період мобілізації, роботодавці – платники єдиного податку, ФОП – єдинники 2-ї та 3-ї груп, а також юридичні особи, які належать до 3-ї групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиного внеску за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники отримували доходи як грошове забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету.
Оподаткування зарплат
Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до доходу, якщо він не перевищує ПМ, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ).
Станом на 01.01.2023 р. розмір ПМ для працездатних осіб дорівнює 2 684 грн, тож поріг для застосування ПСП у 2023 році – 3 760,00 грн.
Отже, будь-який працівник за одним місцем роботи має право на застосування загальної ПСП до своєї зарплати, якщо вона не перевищує 3 760,00 грн на місяць. Розміри ПСП залежно від її виду наведемо в таблиці.
| Вид ПСП | Розміри ПСП у ПМ | Розміри ПСП у грн | Норма п. 169.1 ст. 169 ПКУ |
| Загальна | 50% | 1 342,00 | пп. 169.1.1 |
| Загальна на дітей до 18 років | 50% | 1 342,00 х х к-сть дітей | пп. 169.1.2 |
| Підвищена | 150% | 2 013,00 | пп. “в” – “е” пп. 169.1.3 |
| Підвищена на дітей до 18 років | 150% | 2 013,00 х х к-сть дітей | пп. “а” – “б” пп. 169.1.3 |
| максимальна | 200% | 2 684,00 | пп. 169.1.4 |
Нагадаємо, що ПСП застосовується до зарплати, починаючи з дня отримання заяви від працівника та документів, що підтверджують право на пільгу. Перелік документів та порядок їх подання затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.
Інші показники
Нормами ПКУ передбачено, що до місячного оподатковуваного доходу платника не включається вартість подарунків (крім грошових виплат) у частині, що не перевищує 25% МЗП (пп. 165.1.39 ст. 165 ПКУ). Отже, 2023 року не оподатковуються ПДФО негрошові подарунки в частині, що не перевищує 1 675 грн на місяць.
Протягом року фізична особа може отримати від резидентів – юридичних або фізичних осіб, зокрема роботодавців, матеріальну допомогу, що не перевищує порога для застосування ПСП, тобто 3 760,00 грн (пп. 170.7.3 ст. 170 ПКУ). Така допомога не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи.
Наталія Щербак, заст. головного редактора