С 1 января 2019 года произошли изменения в земельном законодательстве
1 января 2019 года вступает в силу Закон № 2498-VIII «О внесении изменений к некоторых законодательных актов Украины относительно решения вопроса о коллективной собственности на землю, совершенствование правил землепользования в массивах земель сельскохозяйственного назначения, предотвращения рейдерства и стимулирования орошения в Украине».
Итак, с 1 января техническая документация по бонитировке почв, экономической оценке земель и нормативной денежной оценки земельных участков утверждается соответствующим сельским, поселковым, городским советом. В течение месяца со дня поступления технической документации по бонитировке почв, экономической оценке земель, нормативной денежной оценки соответствующий сельский, поселковый, городской совет рассматривает и принимает решение об утверждении или отказе в утверждении такой документации.
Отныне по закону № 2498 определен исчерпывающий перечень оснований для отказа в утверждении технической документации по бонитировке почв, экономической оценке земель, нормативной денежной оценки земельных участков — ее несоответствие требованиям законов и принятых в соответствии с законом нормативно-правовых актов или местоположение земель или земельных участков на территории другой территориальной общины.
Решение об отказе в утверждении технической документации по бонитировке почв, экономической оценке земель, нормативной денежной оценки земельных участков должна содержать ссылки на конкретные нормы законов и принятых в соответствии с законом нормативно-правовых актов, которым противоречит соответствующая техническая документация».
Так, органы местного самоуправления получили право самостоятельно определять и утверждать базу налогообложения для земельных участков при определении размера земельного налога или арендной платы за землю, исследовать соответствие технической документации по нормативной денежной оценке земельных участков нормам действующего законодательства, считаем очень позитивным для общин.
Важно то, что если к 1 января 2025 г. владелец невостребованного земельной доли (пая) или его наследник не оформил право собственности на земельный участок, он считается отказавшимся от получения земельного участка. Такая невостребованного земельная доля (пай) после формирования ее в земельный участок по решению соответствующего сельского, поселкового, городского совета (в случае необходимости формирования) по заявлению соответствующего совета на основании решения суда передается в коммунальную собственность территориальной общины, на территории которой она расположена, в порядке признания имущества бесхозным.
Перший електронний земельний аукціон відбувся в Україні
На платформі OpenMarket держпідприємства СЕТАМ у четвер, 18 жовтня, відбулися перші в Україні електронні земельні торги, інформує 1NEWS з посиланням на прес-службу Держгеокадастру.
Так, на аукціоні продали права оренди на 10 ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 210 га – по дві в Кіровоградській, Львівській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях.
У середньому стартовий розмір річної орендної плати по земельних ділянках становив 8,3% від нормативної грошової оцінки. Кількість учасників варіювалась від 2 до 6.
За результатами аукціону середня річна орендна плата склала 34,3%. Це більш ніж у чотири рази більше від стартового розміру.
Найдорожче під час торгів продано права оренди на земельну ділянку на території Команської сільради Чернігівської обл площею 13 га, де стартова ціна піднялася до 70,73% від нормативної грошової оцінки і становить 157,8 тис. грн.
Найбільше під час торгів виріс розмір річної плати за користування земельною ділянкою на території Василівської сільради Кіровоградської обл. площею 18,26 га і склав 101,3% від нормативної грошової оцінки -122,2 тис. грн.
Також щодо цього лота було зафіксовано найбільшу кількість зроблених у ході аукціону кроків – 2 333 кроки.
Загалом до місцевих бюджетів за результатами перших електронних земельних торгів щороку надходитиме понад 630 тис. грн.
Тонкощі реалізації права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність
До Херсонського офісу Мережі правового розвитку почастішали звернення з приводу реалізації права на безоплатне отримання у власність земельних ділянок.
Звертаються зазвичай вимушені переселенці з Криму та Донбасу, учасники АТО. За цей час юрист Офісу при громадській організації «ІРЦ «Правовий простір» Костянтин Капошилін (на фото) напрацював і систематизував у вигляді консультації практичні заходи, які полегшують громадянам оформити такі права.
Тонкощі реалізації права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність
Земля є основним багатством України. Такими словами починається зміст Земельного кодексу України, основного Закону, що визначає правове регулювання земельних відносин. Зазначеним документом також закріплено право за кожним громадянином України отримати свій маленький шматочок цього багатства. На даний момент норми безоплатної передачі земельної ділянки існують в наступному вигляді:
– для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
– для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
– для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
– для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Однак, на жаль, органи, яким делеговані повноваження щодо передачі у власність земельної ділянки, не квапляться із забезпеченням цього права громадян України.
В першу чергу це пов’язано із відсутністю у громадян України доступу до реєстру земельних ділянок, що можуть бути виділені на безоплатній основі. Окрім того, чинне законодавство як умову виділення землі встановлює обов’язок розроблення детальних планів території міст, селищ та сіл. Розробляються ці плани вкрай повільно, та наразі значна частина українських земель перебуває без належного оформлення.
Кадастрова карта України забезпечує можливість для громадян ознайомитися із вже оформленими земельними ділянками. Натомість, якщо ми бачимо на цій карті порожні місця, то це ніяк не означає, що на цю землю можна претендувати.
Слід відмітити: якщо раніше правом на отримання безоплатного оформлення землі громадяни України користувалися мляво, то на даний момент, з урахуванням окупації АР Крим російськими військами та військової агресії на сході України, кількість поданих заяв на отримання земельних ділянок різко виросла. Не останнє питання в цьому відіграла поява пільгових груп, що мають переважне право на оформлення землі, а саме учасники АТО та вимушені переселенці.
Не зважаючи на те, що процес оформлення майнових прав на землю пільговим категоріям підтримують органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом створення відповідних цільових програм, попит на реалізацію права на отримання безкоштовних земельних ділянок все одного перевищує пропозицію. При цьому, на думку багатьох експертів, після запровадження ринку землі реалізувати це право стане ще складніше.
Отже на часі постає питання встигнути заскочити у від’їжджаючий поїзд під назвою «моє право на безкоштовну землю», не залишившись назавжди без шматка основного українського багатства.
В першу чергу слід знати, що оформленням майнових прав на землю займаються органи місцевого самоврядування в особі (сільських, селищних та міських рад) та територіальні управління Укрдержгеокадастру України.
Враховуючи вищевикладене, отримання земельних ділянок в ОТГ не є предметом розгляду в даній статті.
Далі є два способи підготовки заяви на отримання земельної ділянки на безоплатній основі:
Перший спосіб доволі простий і не потребує від особи будь-якого часу та додаткових зусиль, але при цьому шанс отримати землю суттєво зменшується. До цього способу відноситься подача заяви без визначення місця розташування земельної ділянки. Виглядає зміст цієї заяви, як правило, наступним чином: «Прошу вас виділити мені земельну ділянку на безоплатній основі для (визначається цільове призначення) на території села/селища/міста/району/області».
Найчастіше така заява подається пільговими категоріями (учасники АТО, вимушені переселенці), оскільки вважається, що вказані особи підпадають під певну програму виділення землі.
Як правило, за результатами такої заяви надається відповідь: «Ваше питання включено у перелік питань спеціальної комісії по забезпеченню майновими правами на землю на пільгових умовах…», після отримання зазначеної відповіді може пройти значний час, поки сформується єдиний масив земельних ділянок і буде прийнято рішення про передачу землі заявникам. Якщо ж звертається звичайний громадянин, то йому зазвичай надають відповідь «Вільні земельні ділянки відсутні» або «Надайте, будь ласка, документ на земельну ділянку, на яку ви претендуєте».
Другий спосіб передбачає, що заявник має документи на земельну ділянку, до цих документів може відноситись викопіювання. (По суті – це план території. Тільки він представляє собою своєрідну копію, зроблену з топографо-геодезичного плану тієї місцевості, на якій розташована ділянка). Однак постає питання, де взяти інформацію про вільні земельні ділянки, якщо, як правило, органи місцевого самоврядування та Укрдержгеокадастр не квапляться ділитися нею.
На допомогу може прийти і зокрема Електронна кадастрова карта України. Лн тут є одне застереження. Відбір таких земельних ділянок слід проводити поряд із вже виділеною землею, оскільки, наявність кадастрових номерів на суміжні земельні ділянки гарантує, що в місці розташування запропонованої землі є, скоріш за все, розроблений детальний план території та заявлене вами цільове використання землі відповідає цьому плану.Приклад:
Тонкощі реалізації права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність
Червоним хрестом визначено можливу земельну ділянку, на яку можна замовити викопіювання для подальшої спроби отримати її безоплатно у власність. Поруч із ділянкою розташовані вже відведені чотири земельні ділянки правильної форми, площею 0, 25 га для індивідуального житлового будівництва. Наявність сірої зони вказує на вільну землю поруч із виділеними ділянками.
За наявності викопіювання текст заяви виступає наступним чином «Прошу вас надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки, яка розташована… згідно з наданим викопіюванням для індивідуального житлового будівництва».
В такому разі орган, який отримав відповідне звернення, має місяць, щоб або надати відповідний дозвіл чи винести питання на сесію органу місцевого самоврядування, або відмовити.
В разі, якщо через місяць, заявник не отримав ніякої відповіді, діє принцип «мовчазної згоди», що дає можливість розробляти проект та в подальшому подавати заяву на його затвердження. Шанси, що проект затвердять після його розроблення за мовчазною згодою доволі високі, адже правових підстав аби відмовити у виконавчого органу майже немає.
Відмовити можуть за декількох підстав: або запитувана земельна ділянка може бути реалізована на конкурсних засадах, або за детальним планом території зазначено інше цільове використання землі. Якщо заявник отримав відмову за першим сценарієм, треба готуватися, що виконавчий орган у жодному разі не піде на поступки відносно запитуваної земельної ділянки. Як правило, таке формулювання стосується земель, розташованих в центрі міста або обабіч автомобільних магістралей, тощо.
Якщо заявник претендує на землі сільськогосподарського призначення, то, аби не отримати відмову, можна перевірити, чи включена земельна ділянка до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах відповідно до наказів за наступним посиланням.
Якщо ж відмова отримана за другим сценарієм, то слід уважніше обирати земельні ділянки за алгоритмом, описаним вище, користуючись даними кадастрової карти України.
Додаткову інформацію стосовно відбору землі для більш ефективної реалізації свого права на безоплатне отримання земельної ділянки можна отримати в установах, які займаються геодезичними.
Наприкінці липня столична влада ухвалила рішення про зміну керівництва Департаменту земельних ресурсів. Новий керівник, Петро Оленич, взявся до модернізації роботи Департаменту і впровадження smart-технологій. В інтерв’ю Петро Оленич розповів про надання послуг і сервісів в режимі онлайн, запуск земельних торгів та відкриті дані.
– Які зміни вже відбулися у роботі Департаменту земельних ресурсів? Чи враховуєте ви думку громадськості при плануванні роботи?
– Для нас дуже важливо визначити і розуміти, що хвилює киян у земельних відносинах. Найгостріші питання ми вирішимо в найближчій перспективі. Наприклад, є чітка вимога громадськості – прибрати зайву бюрократію. І за невеликий проміжок часу у нас вже є реальні досягнення в цьому напрямку. Структуру роботи Департаменту змінено у такий спосіб, щоб зменшити кількість документів, черг за ними та зекономити час киян.
Раніше прийом громадян підрозділами Департаменту відбувався лише два рази на тиждень і тривав обмежену кількість годин. Після звернення людям доводилося чекати два з половиною тижні і приходити вдруге, щоб отримати довідку. Сьогодні ж процедура отримання довідки зводиться до одного документу і одного відвідування Департаменту.
Наприклад, довідку про грошову оцінку ми тепер видаємо щодня протягом 15 хвилин з моменту звернення. Найближчим часом цю довідку можна буде отримати онлайн через «кабінет киянина» за допомогою цифрового підпису, BankID або картки киянина. У майбутньому ж плануємо забезпечити надання всіх послуг Департаменту за допомогою електронних сервісів.
– Які ще інструменти земельних відносин невдовзі переведуть у цифрову площину?
– Зараз, в межах співпраці міської влади з Державною фіскальною службою України, ми тестуємо електронну систему обліку договорів оренди, а також здійснення плати за землю в режимі онлайн. У такий спосіб ми зможемо контролювати виконання договірних відносин та своєчасно отримувати орендну плату в бюджет міста. Це дуже важливий крок до впорядкування земельних відносин у Києві, забезпечення їхньої прозорості та ефективності згідно зі світовими стандартами.
– Як саме орган управління земельними ресурсами сприяє розвитку “розумного міста”?
– Ми тісно співпрацюємо з фахівцями технології міського управління Kyiv Smart City в процесах планування міського середовища. Адже концепція створення будь-якого “розумного міста” передбачає в першу чергу розумне проектування його територій з урахуванням енергетичної, логістичної, цифрової інфраструктури, розміщення комерційних та промислових зон, територій озеленення, а також лісопарків. Спільно з Kyiv Smart City ми плануємо для киян безпечне, комфортне та екологічне середовище для життя.
– Коли відбудеться запуск земельних торгів у столиці?
– Де-юре земельні торги у Києві вже існують. Але на практиці їх майже неможливо організувати. Процедура добору земельних ділянок та виставлення їх на аукціони є надмірно бюрократизованою. Окрім цього, занадто складним видається добір майданчика для здійснення продажів. Якщо все робити за процедурою, то для продажу земельної ділянки або права оренди на неї знадобиться мінімум один рік. Це дуже великий термін з огляду на мінливість ринку як такого. У свою чергу замовники не можуть і не бажають очікувати стільки часу. Тому є гостра необхідність змінювати підходи.
У пріоритеті Департаменту земельних ресурсів – розробка нової методології, в тому числі проекту законодавчих змін, які дозволять запустити спрощену та відкриту процедуру електронних земельних торгів. Особисто мене надихає успіх публічних електронних закупівель ProZorro. Це дуже вдалий проект Міністерства економіки України. Ми хочемо адаптувати цю діючу модель для проведення електронних земельних аукціонів у Києві. За підтримки депутатського корпусу, плануємо запустити пілотний проект у 2019 році.
– Проведення земельних торгів у Києві можливе лише за умови належного функціонування земельного кадастру. Чи достатньо в ньому інформації?
– У міському земельному кадастрі є достатньо відомостей, щоб забезпечити ефективну роботу електронних систем. Однак, протягом останніх 23 років доступ до цих даних був штучно обмежений. Ми відкриваємо цю інформацію для киян. У столиці вже функціонує містобудівний кадастр та інформаційно-аналітична система “Майно”, яка забезпечує відкритість даних для всіх охочих. Зараз ми працюємо над тим, щоб створити простий та ефективний механізм постачання даних до цих систем.
На 2019 рік плануємо повноцінну інвентаризацію міських земель. Тобто, ми актуалізуємо дані щодо розподілу земель за користувачами та зареєструємо право комунальної власності за територіальною громадою міста Києва на всі земельні ділянки, що їй належать. Це означатиме де-факто завершення Земельної реформи в нашому місті, а також передуватиме запуску ринку земель в Києві. Це сприятиме й покращенню інвестиційного клімату та дасть значний поштовх для приходу великих інвестиційних компаній в столицю, а також активізації середнього та малого бізнесу.
– Що для вас є найбільшим викликом у врегулюванні земельних відносин у столиці?
– Глобальне завдання нашої команди – створити збалансовану модель взаємовідносин між землекористувачем та міською владою. Нам потрібно розробити механізм, який забезпечить відповідальне ставлення міста до користувача, а користувача – до своїх обов’язків перед громадою при користуванні земельною ділянкою.
У такий спосіб отримаємо цільове, ефективне та бережливе ставлення користувача до землі. А місто, в свою чергу, поважатиме та захищатиме інтереси землекористувача як суб’єкта, що сплачує кошти в бюджет. Словом, непросто, є і певний супротив, але ми налаштовані навести лад в сфері земельних відносин і зробимо це.
Через нeзвоpотнi змiни клiмату Укpаїна в найближчi дeсятилiття можe пepeтвоpитися у стeп.
Таку думку висловила начальник вiддiлу агpомeтeоpологiї Гiдpомeтцeнтpу Укpаїни Тeтяна Адамeнко, пepeдає Доступ, повідомляє “СоцПортал“.
– Ця тeндeнцiя спостepiгається у всьому свiтi. Якщо у нас потeплiння до 2000 pоку вiдбувалося за pахунок зими, то пiсля 2000-го тeмпepатуpа пiдвищується самe в лiтнiй пepiод. Якщо вeсна у нас то холодна, то тeпла, то тeмпepатуpа в липнi-сepпнi у нас однозначно йдe вищe ноpми в 90% випадкiв, – пояснила вона.
Аграрний комітет ВР України підтримав продовження мораторію на продаж землі до 2019 року
Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав законопроект №7350, який передбачає продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року, повідомляє сайт ТСН
Про це повідомляється на офіційному сайті українського парламенту.
17 народний депутатів-членів комітету підтримали рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу і в цілому як закон.
Ініціаторами продовження мораторію на продаж землі стали семеро парламентарів: Сергій Лабазюк (група Воля народу), Валерій Давиденко, Іван Рибак, Микола Люшняк, Андрій Кіт (фракція Блок Петра Порошенка), Олег Кулініч (група Партія Відродження), і Артем Вітко (фракція Радикальної партії). Вони внесли відповідний законопроект до Ради 30 листопада.
Депутати у цьому документі пропонують продовжити мораторій на продаж-купівлю землі до моменту врегулювання на законодавчому рівні процедури обороту земель сільгосппризначення, але не раніше 1 січня 2019 року.
Як відзначають експерти Світового банку, новий державний земельний кадастр був розроблений відповідно до найкращих світових стандартів та зменшив вартість реєстрації земельних ділянок на 2/3 за рахунок скорочення часу реєстрації та зменшення масштабів корупції. Відзначається, що час реєстрації скоротився із декількох днів до 21 хвилини в середньому та зводиться до одного візиту до центру реєстрації.
Нагадаємо, що електронний Державний земельний кадастр був запущений в 2013 році, відкривши доступ до Національної кадастрової системи. В 2015 році на базі Держземкадастру почали впроваджуватись електронні послуги, зробивши сервіс більш прозорим та зручним. Конвертація відомостей про земельні ділянки в електронний формат зробила можливим переведення в онлайн частини процедур, усунувши чиновника від їх виконання, та зменшивши можливості для корупції.
