Кодекс законів про працю України КЗоТ України Стаття 73 Святкові і неробочі дні
Кодекс законів про працю України КЗоТ України Стаття 73 Святкові і неробочі дні
Оновлено (серпень 2020 року)
Святкові і неробочі дні
Встановити такі святкові дні:
1 січня — Новий рік
7 січня і 25 грудня — Різдво Христове
8 березня — Міжнародний жіночий день
1 травня — День праці
9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)
28 червня — День Конституції України
24 серпня — День незалежності України
14 жовтня — День захисника України.
Робота також не провадиться в дні релігійних свят:
7 січня і 25 грудня — Різдво Христове
один день (неділя) — Пасха (Великдень)
один день (неділя) — Трійця.
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.
Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.
{Стаття 73 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2240-10 від 29.07.81; Законами № 871-12 від 20.03.91, № 1205-12 від 18.06.91, № 2417-12 від 05.06.92, № 256/96-ВР від 28.06.96, № 1421-XIV від 01.02.2000, № 639-IV від 20.03.2003, № 238-VIII від 05.03.2015, № 315-VIII від 09.04.2015, № 2211-VIII від 16.11.2017}
