Як спрощення для насіннєвої галузі дозволить економити 50 мільйонів щороку

Як спрощення для насіннєвої галузі дозволить економити 50 мільйонів щороку
Як спрощення для насіннєвої галузі дозволить економити 50 мільйонів щороку

12 травня 2022 року народні депутати ухвалили законопроєкт 7264. Документ вносить зміни до трьох інших документів: карантин тварин і рослин, входження на ринок імпортних продуктів та пестицидів і спрощення й скасування значної кількості карантинних сертифікатів.

Останнє нововведення особливо цінне для гравців насіннєвого ринку та в цілому агросектору. Адже суттєво економить час і гроші під час імпорту насіння.

Термін дії сертифіката

Найперша норма, на яку варто звернути увагу — збільшення терміну дії фітосанітарного сертифіката. Раніше він діяв 14 днів.

Тобто для експортерів та виробників, яким потрібно було відвезти продукцію на склад, потім розвезти по регіонах, а звідти до безпосередніх замовників, двох тижнів не завжди вистачало.

За цей час продукцію просто не встигали доставити до кінцевого замовника. А оскільки партія має супроводжуватися дійсними документами від України, часто доводилося отримувати сертифікат по другому колу.

Як бюрократія шкодить аграрному експорту

Зараз же сертифікат буде чинним до 30 днів. Скоро закінчиться посівна ярих культур і в липні-серпні потрібно буде збирати врожай, а опісля готуватися до посіву озимих на наступний сезон.

Тож питання з постачанням якісного насіння, простіших умов для реалізації продукції й зменшення бюрократичних процедур спростить життя всім учасникам цього процесу: від працівників Держпродспоживслужби до імпортерів/експортерів та аграріїв.




Електронний сертифікат

Ще однією позитивною зміною, на яку ринок чекав ще до повномасштабного вторгнення, стала можливість отримувати сертифікати в електронному вигляді.

Мало того, вони стали повноцінним еквівалентом паперового. Тобто зберігається головна вимога — сертифікат має відповідати зразку, затвердженому Міжнародною конвенцією про захист рослин, і засвідчувати, що вантаж з насінням відповідає фітосанітарним вимогам України.

Раніше оригіналом фітосанітарного сертифіката чи санітарного сертифіката на експорт вважався лише паперовий документ. Відтепер такої сили набув і електронний варіант.

Так, безумовно, переведення тих чи інших процесів в електронний вигляд, додає ризиків (безпекових, зокрема), але водночас і прискорює час проходження товару як на митниці, так і всередині по Україні.

Колообіг карантинних сертифікатів

Ще однією вагомою зміною, яку наша Насіннєва асоціація України лобіювала та над якою ми працювали попередні два роки з народними депутатами, стало зменшення кількості карантинних сертифікатів для імпортованого насіння.

Раніше партія товару мала пройти всі перевірки та отримати сертифікат на кордоні. Далі, якщо насіння зберігалося на складах, перепаковувалося чи розділялося (фасувалося) на частини, потрібно було оформляти щоразу карантинний сертифікат.

Тобто насіння приїхало на склад і там полежало місяць, а далі знову прямує в іншу область — новий сертифікат, приїхало в іншу область і розфасовується в менші мішки — ще один сертифікат, їде в іншу область — ще сертифікат.

Якщо товар переміщувався 5 разів, то всі 5 разів потрібно було по колу оформлювати на це ж насіння карантинний сертифікат.

А оформлення цього документу — це час, ресурси та гроші. Щоразу насіння мало проходити лабораторний аналіз. Імпортер чи дистриб’ютор мав подати заявку, щоб санінспектор відібрав зразок.

Людина з Держпродспоживслужби приїжджала на склад, брала зразок і дивилася в лабораторії, чи в насінні (яке вже проходило кілька проб) не виявлено якихось вірусів, бактерій, бур’янів тощо.

Далі вже імпортер чи дистриб’ютор їхав за висновком санітарної експертизи. Тобто ми тут витрачаємо час інспекторів та бізнесу, а також паливо (яке зараз особливо в дефіциті).

До того ж це — платна процедура, обходилася приблизно в 1000 грн за один сертифікат (що теж зрозуміло — це робота багатьох людей, куди входили вартість виїзду, огляду, лабораторного аналізу + сам сертифікат).

Це — прямі витрати за саму послугу, огляд транспортного засобу, інспектування та відбір зразка для лабораторного аналізу.

Разом з експертами нашої асоціації ми підрахували: близько 50 млн грн щороку втрачав насіннєвий ринок через ускладнені процедури з карантинними сертифікатами.

Хоча всі ці кошти цілком могли піти на розвиток цієї сфери, селекцію, наукові розробки. Навіть до повномасштабної війни всі умови протягом сезону в ідеальному вигляді було складно виконати. Що вже казати про нинішню посівну, коли аграрії виходять у поле під обстрілами й ракетами.

Та головне: якби ж у цьому була реальна необхідність. Протягом 2017-2020 років за умови 100% відбору та лабораторних досліджень вантажів з насінням, що пересувалося Україною, Держпродспоживслужба виявила лише 0,2% випадків небезпечних організмів. На 10,8 млн тонн імпортованого насіння основних польових та овочевих культур за 3 роки було зафіксовано лише 8 таких випадків.

Цифри доводять: вимога з карантинними сертифікатами додавала проблем замість убезпечувати ринок.

У новому законі цю норму скасували. Тепер карантинні сертифікати оформлюються лише тоді, якщо насіння потрапило або знаходиться в карантинній зоні, де дійсно є зараженість чи високий ризик заразити насіння.

Над цими змінами ми в асоціації працювали досить довго. І врешті Держпродспоживслужба та профільне міністерство пішли нам назустріч.

Усі сторони цього процесу розуміють: зміни потрібно впроваджувати по суті, а не задля формальностей. 25 травня президент підписав закон, а отже скоро він набуде чинності й стане вагомим інструментом для спрощення життя й бізнесу агропідприємців. Бо під час війни це особливо актуально та необхідно.

Джерело: Автор, Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України ukragroconsult.com



Так же, может быть интересно для Вас: