За даними Укргідрометеоцентру, озимі зернові культури перебувають у стані вимушеного зимового спокою і знаходяться під сніговим покривом. Умови перезимівлі сприятливі.
За результатами осіннього обстеження, проведеного агрометеорологами метеостанцій, на час припинення осінньої вегетації (17 листопада), озимина на переважній більшості полів знаходилася у фазі «3-й листок». Густота посівів становила 240–506 рослин на 1м², при висоті рослин 7–13 см. Стан озимини оцінювався як добрий та відмінний. Лише на окремих полях засіяних після парових попередників у оптимальні терміни (20–30 вересня) рослини озимих зернових культур перебували у фазі «кущіння». Стан таких посівів оцінювався як відмінний.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння озимих культур у цілому знижувалася від 00 до мінус 4,2 0С, що значно вище критичних меж вимерзання навіть для слаборозвинених рослин.
Серед невідкладних завдань, що стоять сьогодні перед виробничниками поряд із завершенням збирання кукурудзи та буряків цукрових, які у не великим обсягах ще залишаються в окремих господарствах, пріоритетним заходом є, при можливості, завершення зяблевого обробітку ґрунту. Науково і практично доведено, що перенесення його на весну, особливо оранки, негативно позначиться на рівні врожайності ярих культур. Ризики його зниження різко зростатимуть за посушливої весни. Вкрай небажаним є весняний обробіток, особливо з оборотом пласта, під пшеницю, ячмінь ярі, горох та буряки цукрові.
Необхідно також нагадати, що все сьогодні потрібно подбати про заготівлю азотних сухих мінеральних добрив для ранньовесняних підживлень озимих культур. Так, наприклад, за результатами досліджень науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, середня багаторічна норма мінерального азоту (NH4+ NO3), яка забезпечує бездефіцитний баланс для більшості ґрунтів Вінницької області у метровому шарі ґрунту має становити 140–150 кг/га. Проте, у більшості випадків на цей час його норма не перевищує 50–60 % бажаної кількості.
Оскільки азот є головною складовою клейковини, а відтак і білку, недовнесення його у період весняного підживлення пшениці озимої компенсувати у повній мірі у подальшому буде неможливо. На жаль, на думку науковців цього інституту, це стало однією з головних причин низького вмісту клейковини у зерні пшениці озимої у цьому році.
У третій декаді листопада утримувалася переважно холодна погода, лише протягом декількох днів вдень спостерігалися плюсові температури повітря.
Середня температура повітря знаходилася у межах від 3 0 морозу до 3 0С тепла і була на 2,2–2,7 0С нижче норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні на півночі та сході підвищувалася до 3,0–5,3 0С, а на півдні та заході — до 6,0–9,0 0С тепла, мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 5–11 0С морозу.
Опади у вигляді дощу та снігу різної інтенсивності випали на всій території країни. Так, за даними науково-дослідних установ НААН у Київській області їх випало 7,6 мм, за норми для третьої декади листопада — 17,9 мм, температура ґрунту на глибині 10 см варіювала від 0 0 до 3,5 0С, висота снігового покриву становила 2,5–5,5 см, ґрунт промерзав на глибину 9 см. У Львівській області їх кількість становила 7,7 мм, сніговий покрив утворився 28 листопада і його висота — 5–8 см, промерзання ґрунту ‒ до 4 см, температура на глибині залягання вузла кущіння ‒ мінус 0,2 0С, мінімальна ‒ мінус 1,1 0С. У Житомирській області кількість опадів становила 11 мм, висота снігового покриву — 5–10 см.