Ліцензія — це завжди дозвіл на здійснення діяльності.
Зазвичай ліцензування стосується тільки окремих видів діяльності та в «наземному» плані здійснюється державою з метою, щоб окреслити для залучених в обрану сферу компаній якісь єдині та зрозумілі «правила поведінки» на даному ринку та зробити регулювання їхніх взаємовідносин із клієнтами. Ліцензії здебільшого видаються на діяльність, що пов’язана з різними підвищеними ризиками для споживачів, часто фінансового характеру. Звичайно ж, до подібних належить і процес організації азартних ігор.
Так і в Інтернеті, за всієї його специфіки, пов’язаної з формальністю кордонів. Оператори онлайн-казино все ж намагаються отримати ліцензію, демонструючи в такий спосіб, що працюють легітимно і демонструючи гравцям серйозний підхід до себе як оператора. Як правило, казино з ліцензією, принаймні виданою авторитетним регулятором, характеризуються стабільною роботою на гральному ринку і, що важливо, чесними виплатами. Тим більше, що права клієнтів на подібних ресурсах якраз і захищаються ліцензіаром. Гравець, у якого є претензії до роботи онлайн-казино, розуміє, до якого регулятора можна звертатися. А той видає рішення, що є обов’язковим для виконання казино.
Розуміючи свою відповідальність під час видачі дозволу, усі казино перевіряються на відповідність низці правил. Серед інших, виділяють основні:
- Принцип «відповідальної гри» — згідно з ним, оператор зобов’язаний дуже суворо обмежувати, точніше, прямо забороняти доступ до ігор деяким категоріями відвідувачів. Це як неповнолітні громадяни (з урахуванням законодавства країни проживання — може бути встановлений поріг і в 21 рік), так і люди з гральною залежністю;
- «Гру організовано прозоро і чесно» — кожна ставка може бути перевірена, а будь-які претензії від гравців, навіть ті, що мають несерйозний і надуманий вигляд, всебічно розглядаються, а вердикти обґрунтовують вичерпно;
- «Протидія «відмиванню» — діяльність не може ставати джерелом фінансування будь-яких незаконних дій, у всіх без винятку проявах.
Різниця тільки в тому, наскільки регулятори ставляться до своїх обов’язків. Якщо на Кюрасао це перетворилося на процес «торгівлі папірцями», до того ж недорогими, то у Великій Британії завжди все перевіряють всебічно до видачі ліцензії, і потім регулярно моніторять, як виконуються умови дозволу.