Ененргомодернізація ринок на 50 мільярдів доларів
Я оцінюю ринок енергосервісу в бюджетному та житловому секторі на рівні 546 млрд грн, з яких бюджетні установи – 196 млрд грн, житловий фонд – 350 млрд грн., повідомляє Бізнес Цензор
Рівень енергоспоживання в Україні – надвисокий. Побудовані здебільшого ще за радянських часів житлові та комунальні будівлі (будівлі бюджетної сфери або об’єкти соціальної сфери) неефективні в енергетичному.
Масштабна енергомодернізація будівель – одне з ключових завдань держави. Його вирішення дозволить залучити інвестиції, зменшити енергоспоживання, мінімізувати залежність від імпорту енергоносіїв та, зрештою, зробити державу енергорнезалежною.
Існуючий стан
В Україні 15 мільйонів домогосподарств. Половина з них розташовується у приватних будинках, а решта – у багатоповерхівках, збудованих переважно у 1960-1980 роках.
Саме домогосподарства у багатоквартирних будинках нині є найбільш енергозатратними. Також є 98 тисяч будівель бюджетної сфери (школи, дитсадки, лікарні, бібліотеки, клуби тощо), переважна більшість з яких перебувають у незадовільному технічному стані, побудовані в часи, коли економія енергоресурсів пріоритетом ще не була.
Цю ситуацію треба виправляти. Адже, якщо не зменшувати споживання домогосподарствами, то рівень відшкодування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг ніколи не зменшиться.
Через фізично зношений стан будівель їх технічний стан лише погіршується, енерговтрати ростуть. В результаті рівень споживання енергетичних ресурсів помітно зростає. А зростаюче споживання енергетичних ресурсів бюджетними установами буде все важчим тягарем для громад та держави в цілому.
Важливо зменшити споживання енергоресурсів населенням та адміністративними будівлями. Зараз питоме споживання енергоресурсів на 1 кв. м житла становить на 60-70% вищим, ніж в європейських країнах.
А використання газу для опалення в 2-2,5 рази вище. При цьому, втрати енергії (до 30%) відбуваються через застаріле обладнання ще на шляху від виробника до споживача.
Держава повинна забезпечити ефективну інфраструктуру енергопостачання, впровадження сучасних енергоощадних технологій, зменшення частки енергоємних виробництв в структурі економіки та створення стимулів для впровадження заходів енергоефективності не лише для промисловості, але й для будівель житлового та нежитлового фонду.
Показник енергоємності ВВП України скоротився більше, ніж удвічі з 2000 по 2013 роки, однак він в 3,1 рази перевищує показники Німеччини, у 2,6 ризи – країн ОЕСР та 2,4 рази – Вишеградської групи.
Аналогічна ситуація із вуглецеємністю ВВП. Енергоємність економіки України становить 1,73 кг нафтового еквіваленту на 1 долар ВВП. Це вище не тільки ніж у західноєвропейських країнах, наприклад у ФРН (0,08), а значно вище, ніж в інших постсоціалістичних республіках: Польща (0,14), Естонія (0,23), Литва (0,25). [Джерело FactCheck за даними Світового банку, Держстату і Євростату]
Це один з важливих факторів, що робить українську продукцію неконкурентоздатною на зовнішніх ринках, не дозволяючи переорієнтуватися виробникам з ринків митного союзу на ринки Європи.
Проведення цієї реформи дозволить протягом п’яти років зменшувати імпорт природного газу на 1-1,5 млрд м3 щорічно, скорочувати витрати держави на субсидії на 3-5 млрд грн. щорічно.
Закордонний досвід і перспективи
Наші сусіди по колишньому соціалістичному табору зрозуміли необхідність енергомодернізації набагато раніше від нас. Польща поставила перед собою таке завдання 15 років тому, Словаччина – 10, тому результати на сьогодні очевидні.
Зараз у Польщі середній рівень споживання енергоресурсів вже становить 40 кВт*г на квадратний метр, а короткостроковою перспективою є запуск другої хвилі енергомодернізації будівель для подальшого зниження досягнутих показників.
Для порівняння, у нас досі діють вдвічі більші нормативи – 80 кВт*г на кв. м, а реальне споживання досягає до 240 кВт*г на кв. м.
Досвід країн Центрально-Східної Європи, які успадкували аналогічні за теплотехнічними показниками громадські будівлі, що і в Україні, засвідчує потенціал енергозаощадження будівель від 40% до 70%.
Одним із ефективних та дієвих механізмів залучення інвестицій у термомодернізацію об’єктів соціальної сфери є запровадження ЕСКО-механізму. Це поширена у 18 країн Європейського Союзу практика.
Співпраця з енергосервісними компаніями притаманна Австрії, Болгарії, Іспанії, Латвії, Литві Німеччині, Польщі, Румунії, Швеції. Американський досвід ще більш оптимістичний: ефективний енергосервіс зумовив скорочення енергоспоживання в бюджетних будівлях на 35% за останні 30 років.
Ще 25 листопада 2015 року в Україні прийняли Національний план дій з підвищення енергоефективності на період до 2020 року (Розпорядження КМУ № 1228-р від 25.11.2015).
План передбачає до 2020 року здійснити термомодернізацію для 25% багатоквартирного житлового фонду і 20% будівель бюджетних установ.
За оцінками європейських експертів потреба термомодернізації 98 тисяч бюджетних установ оцінюється в 196 млрд. грн.
1 серпня 2016 року здійснення нових закупівель енергосервісу в Україні стало неможливим через перехід на закупівлі за системою ProZorro та втратою чинності Закону України «Про здійснення державних закупівель».
З метою виконання зобов’язань щодо усунення регуляторних та нерегуляторних бар’єрів, які заважають впровадженню енергосервісних контрактів (ЕСКО), було розроблено законопроект про внесення змін до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (щодо механізму закупівлі енергосервісу)» (реєстр. № 4549 від 29.04.2016), який нещодавно підписано Президентом Петром Порошенком.
Реалізація закупівель енергосервісу за системою ProZorro є ще одним успішним кроком до очікуваної реформи у сфері енергоефективності.
Визначено поняття енергосервісу та енергосервісного договору й цим, по суті, створено величезний новий ринок.
Працюватиме це так: виконавець енергосервісу реалізує енергоефективні проекти за власні кошти. І їх буде повернуто з отриманої економії витрат на оплату спожитих ресурсів та комунальних послуг.
Важливо, що оплата за енергосервісним договором буде залежати від рівня економії, досягнутого внаслідок здійснення енергоефективних заходів.
Підкреслюю: виконавець енергосервісу отримуватиме оплату за надані послуги лише у разі досягнення економії та з коштів, що вивільняються внаслідок економії.
Я оцінюю ринок енергосервісу в бюджетному та житловому секторі на рівні 546 млрд грн , з яких бюджетні установи – 196 млрд грн, житловий фонд – 350 млрд грн.
Удосконалення енергосервісу в бюджетних установах та житловому господарстві має величезні перспективи. Ми хочемо, щоб кожна, навіть найменше ОТГ мало можливість оприлюднювати свої дані щодо енергоспоживання в будівлях.
Це дасть змогу ЕСКО-компаніям ознайомитися з даними та запропонувати громадам свої пропозиції щодо енергомодернізації.
Адже, з прийняттям закону необхідна законодавча інфраструктура майже сформована. Тож тепер треба механізм енергосервісу популяризувати. При цьому попит на енергоефективність в країні є.
Установи шукають способи зниження енергоспоживання. Тож енергосервіс – це додаткова можливість. Необхідно забезпечити комунікативний аспект щодо поширення та популяризації нових можливостей на ринку енергосервісу.
З прийняттям закону у 2016 було підписано близько 30-ти енергосервісних договорів у бюджетній сфері. На 2017-й вже є близько 70-ти пропозицій про підписання енергосервісних договорів.
Ринок енергосервісу може бути цікавий як великим компаніям, так і дрібним підприємцям – в залежності від масштабів проектів. Окрім того, це створення нових робочих місць, створення внутрішнього попиту на спеціалістів технічного профілю. Це важливо в той період, коли наша промисловість переживає не найкращі часи.
Тож наше завдання – це інформаційне супроводження та просування енергосервісу як механізму системної модернізації бюджетної та житлової сфери.
За словами Віце-прем’єра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, вже зараз Євросоюз готовий перерахувати до Фонду енергоефективності 100 мільйонів євро.
Він надаватиме грантову фінансову підтримку ОСББ на впровадження комплексної модернізації житлового фонду. Автори законопроекту обіцяють, що власники житла зможуть отримувати від 20 до 50 відсотків компенсації від загальної вартості витрат на енергозбереження.
Головною вимогою Фонду енергоефективності для отримання коштів на енергозбережнення буде попереднє проведення професійного енергоаудиту, який визначить клас енергоефективності будівлі та допоможе ідентифікувати місця найбільшої втрати тепла.
Тож розвиток енергоефективності і є наш шлях до реальної енергонезалежності.