Токсичні кредити продовжують роз’їдати банківську систему. Проте після значного сплеску кількості проблемних позик в перший рік великої війни – під кінець другого року бойових дій ситуація виглядає набагато краще. Що відбувалося в банках протягом другого року війни, як до того доклався регулятор і яка в тому заслуга самих банкірів, та в якому стані знаходяться позичальники – в розборі фінансового редактора РБК-Україна Руслана Кисляка.
В тексті використано дані грудневого звіту Національного банку України про фінансову стабільність, ексклюзивні коментарі регулятора та учасників банківського ринку.
Повномасштабна війна суттєво загострила застарілу проблему непрацюючих кредитів (Non-performing loan, NPL) у банківській системі України. Важка ситуація в країні вплинула на платоспроможність компаній та громадян і значно погіршила їхні можливості з обслуговування боргів.
До початку повномасштабного вторгнення частка NPL у загальному портфелі банків мала стійкий тренд до зниження, а з березня 2022 року непрацюючі кредити почали зростати як у процентах, так і в абсолютних значеннях.
За даними НБУ, з 1 березня 2022 року до 1 травня 2023 року рівень NPL у загальному портфелі кредитів банків юридичним та фізичним особам з 27,7% зріс до 42,2%, після чого позначилася тенденція до його скорочення на тлі прискорення кредитування банками та зростання портфелів.
Станом на 1 грудня 2023 року рівень NPL (кредити юридичним та фізичним особам) становили 39,7% загального портфеля банківських кредитів, у корпоративному сегменті – 44,1%, у роздрібному – 24,9%.
«Варто зауважити, що обсяги та частка NPL помітно знижуються у портфелі кредитів населенню, у той час як у сегменті юридичних осіб ці тенденції менш виражені. З 1 серпня до 1 грудня 2023 року частка непрацюючих кредитів фізичним особам знизилася на 4 процентних пункти, або на 4,8 млрд грн. В той же час корпоративні NPL втратили лише 2,2 млрд грн, а їхня частка скоротилася на 1,3 процентних пункта (з 45,4% до 44,1%)», — констатує в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Дмитро Глінський.
Важливо, що протягом 2023 року банки майже не понесли витрат на формування резервів. Втрати від дефолтів компенсувалися розформуванням резервів за портфелями працюючих активів завдяки поліпшенню макроекономічних очікувань.
Проте, попереджають в Нацбанку, очікувати повторення такого сценарію в 2024-му не варто: надалі рівень втрат від кредитного ризику в усіх сегментах нормалізується. Втім, кредитні збитки банки й надалі з легкістю покриватимуть поточними операційними прибутками, впевнені в НБУ.
Що з кредитами бізнесменам і підприємцям
Станом на грудень 2023 року частка NPL у корпоративному портфелі банків становила 44%, а їхній обсяг сягнув 362 млрд грн. Наразі пік кредитних втрат банків від повномасштабної війни пройдено. Це підтвердили результати оцінки стійкості, проведеної Національним банком.
Із загальної суми непрацюючих корпоративних кредитів близько третини – це ті, що виникли під час повномасштабної війни. Крім цих клієнтів втрачено зв’язок із боржниками, які мають 1% кредитів. Ще 60% становлять позики клієнтів, які стикнулися із фінансовими складнощами, які безпосередньо не спричинені окупацією або руйнуванням.
Загалом чверть корпоративного портфеля (за сумою), який існував на 1 лютого 2022 року, зазнала дефолту, більшість з них – ще у 2022 році. Для значної частини боржників причиною дефолту стали втрата ринків збуту або падіння внутрішнього попиту. Тож деякі із них мають шанси відновити обслуговування позик із поліпшенням економічних умов, зазначають в НБУ.
Цікаво, що близько 46% загального обсягу NPL бізнесу – це кредити в ПриватБанку, надані компаніям, пов’язаним із колишніми власниками. Ще 15% — досить давно непрацюючі кредити, що виникли переважно багато років тому. Значна частина з них знаходяться на балансі державних банків (крім ПриватБанку). Це переважно кредити, за якими ведеться тривалий судовий процес з боржниками або з власниками застави.
Наразі усереднений рівень дефолтів боржників знижується як у корпоративному, так і в роздрібному сегментах. Для кредитів домогосподарствам він впритул наблизився до докризового рівня. Однак підвищений рівень кредитних ризиків зберігається для підприємств низки галузей, що відновлюються повільно. У 2023-му помітні фінансові труднощі мали, зокрема, окремі агровиробники через низькі внутрішні ціни на їхню продукцію. Проте вони зберігають конструктивний діалог із банками для вирішення проблем з ліквідністю.
В НБУ зазначають, що банки активно працюють з новими проблемними активами, передусім проводять реструктуризації. «Воєнні» реструктуризації найчастіше передбачають надання боржнику кредитних канікул на 6-9 місяців, пролонгацію кредиту та зміну графіка погашення. Серед усіх категорій клієнтів вищі шанси відновитися мають ті, що зазнали дефолту через фінансові складнощі або ринкові умови.
Для позичальників, які не обслуговують кредити через прямі воєнні втрати, банки тимчасово «заморожують» боргові платежі. Надалі збитки таких позичальників та їх кредиторів мали би компенсуватися за рахунок держави-агресора.
Проте фінустанови песимістично оцінюють перспективи відновлення платоспроможності боржників, основні активи яких втрачені чи розташовані на окупованих територіях або в зоні бойових дій. Такі кредити зарезервовані більше ніж на 77%, їхня залишкова чиста балансова вартість – 7 млрд грн. Стандартні інструменти реструктуризації або врегулювання за такими боржниками нині малодієві.
Стан корпоративного кредитного портфеля українських банків на 1 листопада 2023 року
Як правило, часткове обслуговування боргу в цій когорті боржників забезпечують інші компанії групи боржника, що не зазнали окупації чи руйнувань. Однак такі випадки нечасті і переважно за цими кредитами банки не отримують надходжень. Натомість понад три чверті позичальників, потужності яких не постраждали внаслідок воєнних дій, і далі обслуговують заборгованість після реструктуризації NPL, зазначають в НБУ.
Що з роздрібними кредитами
Протягом 2022 року понад 20% обсягу роздрібних кредитів стали непрацюючими.
Станом на кінець 2023-го частка NPL у портфелі кредитів фізичних осіб становила близько 25%, а їхній обсяг сягнув 61 млрд грн. З них дещо більше половини – це «воєнні». Переважно вони виникли внаслідок різкого скорочення доходів населення. Значними були і втрати позик боржникам, які на початок повномасштабного вторгнення були зареєстровані на нині окупованих територіях та територіях, що знаходяться в зоні бойових дій. Ці кредити переважно резервуються і списуються з балансів. Структура роздрібного портфеля NPL за групами банків: у державних – 53%, у інших банках – 47%.
«Попри все ще підвищений рівень дефолтів, частка непрацюючих кредитів скорочується протягом останніх шести місяців. Передусім це результат зростання обсягу працюючого портфеля та списання кредитів, що не працюють вже понад рік. Зі зростанням портфеля частка непрацюючих кредитів знижуватиметься й надалі», — прогнозують в НБУ.
Державні vs приватні
Станом на 1 грудня 2023 року більшу частину «поганих кредитів» банківської системи України, або 82% за обсягом, було сконцентровано в державних банках. Решта 18% — в українських банках з приватним капіталом і «дочках» іноземних банківських груп.
Цікаво, що на початку 2023 року в державних банках було 75% непрацюючих кредитів. Але після виведення з ринку системно важливого Сенс Банку за участі держави цей показник зріс, за одночасного скорочення показника в активах іноземних банківських груп в Україні.
Оцінювати пропорції та динаміку NPL у банках державного та приватного секторів слід з виокремленням ПриватБанку, який не лише є найбільшим банком в Україні, але й має безпрецедентно високу частку непрацюючих кредитів, що переважно пов’язані з колишніми власниками.
Для розуміння ситуації, станом на 1 грудня 2023 року у портфелі ПриватБанку NPL складали 60,8%, у решти держбанків – в середньому 40,3%, у банках приватного сектору – 17,7%, нагадують в НАБУ.
А як воно в конкретних банках
РБК-Україна звернулось до більшості системних банків України за роз’ясненнями щодо ситуації з проблемними кредитами в цих установах. І от що маємо (в тих банках, які погодились надати інформацію).
ПриватБанк (державний)
«Якщо говорити про кредитний портфель, що не пов’язаний з колишнім акціонером банку, Ігорем Коломойським, то якість такого портфеля є більш ніж задовільною, враховуючи військовий стан у країні», — стверджує заступниця голови правління ПриватБанку з питань керування ризиками Лариса Чернишова.
За її даними, станом на кінець листопада 2023 року частка NPL в банку складала 9,6%. Протягом року її вдалося скоротити з 12,3%. Але номінальна вартість поганих кредитів практично не змінилася (близько 10 млрд грн). Така ситуація обумовлена двома факторами. По-перше, протягом 2023-го банк активно нарощував кредитний портфель. Другим фактором є висока якість портфеля, який генерується вже в умовах війни, каже Чернишова.
Наразі 40% портфеля NPL пов’язано з клієнтами на тимчасово окупованих територіях.
Сенс Банк (державний)
У перших трьох кварталах 2023 року в банку було зафіксовано помірне збільшення портфелю проблемних кредитів. Наприкінці року динаміка NPL стала позитивною. З вересня по грудень частка поганих кредитів скоротилася на 1 в.п. до 43,6%. В абсолютних цифрах це склало 28,1 млрд грн.
Очевидно, що показник є доволі високим, проте оцінювати NPL за «голими» цифрами не зовсім коректно, стверджує член правління, головний ризик-менеджер Сенс Банку Олексій Шклярук.
Він зазначає, що в ситуації Сенс Банку високий рівень NPL є наслідком не лише впливу повномасштабного вторгнення Росії та якості кредитного портфелю. Внаслідок реалізації репутаційного ризику попередніх власників банк був змушений значно зменшити кредитний портфель, переважно за рахунок клієнтів з доброю кредитоспроможністю. Це суттєво вплинуло на ріст частки проблемних кредитів за рахунок зменшення об’єму хороших позик.
Крім того, цей показник на початок повномасштабної війни був у банку дещо вищим, ніж у інших приватних та іноземних установ, внаслідок неодноразового придбання банком кредитних портфелів інших кредитних установ або навіть банків в цілому (наприклад, Укрсоцбанку).
Укрексімбанк (державний)
На кінець 2023 року NPL банку становив майже 138 млрд грн. До цього, за 2022 рік, портфель NPL банку збільшився зі 107 млрд грн до 133 млрд.
Наразі основну частину портфелю NPL Укрексімбанку складає заборгованість корпоративних клієнтів – 131 млрд грн, або 95%.
В стадії примусового стягнення знаходяться 88 % поганих кредитів банку, в стадії добровільного врегулювання — 12%.
65% відсотків портфелю NPL складають валютні кредити.
Інструменти реструктуризації «воєнних» проблемних кредитів на 1 жовтня 2023 року
Основними труднощами в рамках стягнення проблемної заборгованості в банку називають юридичні перепони. По-перше, це зловживання з боку арбітражних керуючих у вигляді передачі заставного майна в безконтрольне та безоплатне користування третіх осіб. По-друге, це зловживання арбітражних керуючих та бірж при проведенні аукціонів – маніпуляції з торгами, недопуск «непотрібних» учасників, скасування торгів тощо. Також вдосконалення потребує Кодекс України з процедур банкрутства в частині захисту позицій забезпечених кредиторів, наголошують в Укрексімбанку.
Райффайзен Банк (з іноземним капіталом)
Більшість дефолтів, пов’язаних із наслідками повномасштабного вторгнення, банк визнав у 2022 році. Загальний обсяг таких кредитів становив близько 14%. Це здебільшого кредити клієнтів, бізнес яких був або досі перебуває на тимчасово окупованих територіях, а також клієнтів, які зазнали суттєвого погіршення бізнесу через війну.
За 2023 рік обсяг нових дефолтів був незначним порівняно з 2022 і не мав впливу на загальний рівень показника непрацюючих кредитів, стверджує директорка департаменту інтегрованого ризик-менеджменту Райффайзен Банку Юлія Савуляк.
ОТП Банк (з іноземним капіталом)
Наприкінці 2021 року структура NPL банку в розрізі бізнес-сегментів складала 1,3 млрд грн та 1,4 млрд грн – у сфері корпоративного та роздрібного бізнесу відповідно. Наприкінці 2022 року показники змінилися: 4,5 млрд грн у сфері корпоративного бізнесу і 2,8 млрд грн у роздрібному. Показники 2023 року становлять 5,3 млрд грн та 2,1 млрд грн відповідно. Про це РБК-Україна розказав директор департаменту збору та врегулювання кредитів ОТП Банку Олег Коробкін.
Для керування рівнем NPL банк застосовує різні інструменти. До 70% угод врегульовуються шляхом надання кредитних канікул на період від 1 до 3 місяців, реструктуризації боргу зі зменшенням платежу з пільговим періодом на 1, 6 або 12 місяців. До 10% угод врегульовуються частковим прощенням боргу клієнтам, які мають велике прострочення боргу та не можуть повернутися до його обслуговування. До 20% угод – примусове врегулювання через ведення претензійної та позовної роботи.
«На нашу думку, зменшити частку непрацюючих кредитів цілком реально шляхом подальшої диджиталізації та роботизації всіх процесів. Ухвалення Верховною Радою проєкту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві» (№9090) могло би цьому сприяти. Це дозволило б виключити людський фактор з процесів стягнення заборгованості», — переконаний Олег Коробкін.
Піреус Банк (з іноземним капіталом)
Станом на кінець 2023 року частка кредитів у дефолті в банку знаходилась на рівні 6,4% (125 млн грн), що у 8 разів менше, ніж по банківській системі загалом, зазначила головний ризик-менеджер Піреус Банку Юлія Гриценко.
Протягом 2023-го спостерігалось незначне зростання рівня NPL в банку з 4% станом на кінець 2022 року.
99% кредитного портфелю банку зосереджено на фінансуванні юридичних осіб. Тож основні погані кредити знаходяться у цьому портфелі.
Банк Кредит Дніпро (з вітчизняним капіталом)
Загальний обсяг NPL банку на кінець 2023 року досяг 6,25 млрд грн, або 28 % від усього кредитного портфелю.
83,5 % NPL складає портфель юридичних осіб, 16,5 % — кредити фізичних осіб, в т.ч. 9,8% — беззаставні кредити фізичних осіб.
За словами заступника голови правління з управління проблемними та непрофільними активами Банку Кредит Дніпро Петра Кривошеїна, заборгованість майже 30% клієнтів, які стали проблемними з початком повномасштабної війни, наразі врегульована.
