О работе электронного сервиса Электронный кабинет плательщика Государственной фискальной службы Украины видеоинструкция

О работе электронного сервиса Электронный кабинет плательщика Государственной фискальной службы Украины видеоинструкция февраль 2016 года

Щодо роботи електронного сервісу «Електроний кабінет платника» Державної фіскальної служби України. відеоінструкція лютий 2016 року

Щодо роботи електронного сервісу «Електроний кабінет платника» Державна фіскальна служба України. впроваджує модернізований електронний сервіс – «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП).

Знайти ЕКП можна за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також на офіційному веб-порталі ДФС України.

Даний сервіс функціонує в тестовому режимі на базі реальних даних. Сплата податків, зборів, платежів працює в звичайному режимі.
Відтепер у ЕКП діють дві функціональні частини:
-відкрита (загальнодоступна)
-приватна

Користуватися функціоналом відкритої частини можна без ідентифікації особи (без використання електронного цифрового підпису).

Через відкриту частину ЕКП є можливість:
– скористатися інформацією з реєстрів, що є загальнодоступними (дані про взяття на облік платників; дані реєстру платників ПДВ; дані реєстру страхувальників; дані реєстру платників єдиного податку; інформація про РРО; інформація про книги РРО);
– отримати інформацію про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання звітності (податковий календар);
– отримати контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників (ЦОП);
– ознайомитись з новинами Державної фіскальної служби;
– скористатися іншою корисною інформацією.
Робота з електронним сервісом у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Електронний цифровий підпис можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (http://acskidd.gov.ua/).

В приватній частині після ідентифікації особи надається можливість:
– скористатися інформацією з реєстрів;
– ознайомитись з новинами;
– отримати інформацію про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання звітності саме для конкретного платника за конкретний звітний період;
– переглянути та перевірити свої облікові дані;

Фізичним особам після ідентифікації також буде надано можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі (приватна частина – “Стан розрахунків з бюджетом”), отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків (приватна частина – “Запити на отримання інформації”).

Відеоінструкція “Електронний кабінет платника (оновлена версія)”

Видео Инструкция “Электронный кабинет плательщика (обновленная версия)”

Щоб зайти в кабінет, перейдіть на сайт в кабінет

Джерело

Кабмин отчитался о новых налогах в Украине список изменений

o-novyx-nalogax-v-ukraine1 Кабмин отчитался о новых налогах в Украине список изменений
Кабмин отчитался о новых налогах в Украине список изменений

Кабмин отчитался о новых налогах в Украине список изменений

Правительство в своем отчете похвасталось “улучшениями”

В Украине сократилось количество налогов и сборов, а также упростилось их администрирование. Речь об этом идет в отчете правительства о проделанной работе за 2015 год.

В частности, упрощению налоговой системы, по мнению членов Кабмина Украины, способствовали такие новшества:

► сокращено количество налогов и сборов – с 22 до 11;

► на два года введен мораторий на проведение проверок малого бизнеса (с объемом дохода до 20 млн грн в год);

► введена система электронного администрирования налога на добавленную стоимость (НДС) – 1 июля 2015 года закончился тестовый режим;

► упрощен процесс заключения договора – плательщиком заключается только один договор с органом ГФС по основному месту учета, который предоставляет право подавать электронные документы в любой орган ГФС, в котором такой плательщик состоит на учете;

► введен новый электронный сервис “Управление ЭЦП”, который дает возможность руководителю самостоятельно регулировать вопросы относительно правомерности использования сертификатов ответственных лиц для представления отчетности в электронном виде и регистрации налоговых накладных;

► реформированы методологические подходы определения объекта налогообложения по налогу на прибыль;

► отменен ряд отраслевых льгот, в том числе сокращен перечень отраслевых льгот по налогу на прибыль предприятий (легкая и судостроительная промышленность, предприятия электроэнергетики, прибыль субъектов, полученная от предоставления гостиничных услуг, производители биотоплива, предприятия машиностроения для агропромышленного комплекса, самолетостроительная промышленность, субъекты индустрии программной продукции и т. д.).

С целью укрепления финансовой независимости местных бюджетов в Украине были введены следующие новшества:

► введен акцизный налог с реализации через розничную торговую сеть пива, алкогольных напитков, табачных изделий и топлива по ставке 5%;

► введен порядок налогообложения нежилой недвижимости (здания гостиничные, здания офисные, здания торговые, гаражи, здания предприятий и склады), органам местного самоуправления предоставлено право самостоятельно устанавливать ставки налога на недвижимое имущество в пределах установленного размера;

► органам местного самоуправления предоставлено право устанавливать ставкиземельного налога самостоятельно в пределах максимально установленных;

► оптимизировано количество групп плательщиков единого налога;

► увеличены ставки фиксированного сельскохозяйственного налога.

o-novyx-nalogax-v-ukraine2 Кабмин отчитался о новых налогах в Украине список изменений
Кабмин отчитался о новых налогах в Украине список изменений

Кроме того, Законом Украины “О внесении изменений в Налоговый кодекс”, который вступил в силу с 1 января 2016 года, предусмотрено:

► усовершенствование порядка возмещения НДС из бюджета с учетом очередности подачи налогоплательщиками заявок на его возмещение;

► сохранение до 1 января 2017 года специального режима налогообложения НДС аграриев с уплатой в бюджет в соответствующей пропорции в зависимости от вида сельскохозяйственной продукции:

  • зерновые и технические культуры – 85% в бюджет и 15% на спецсчета;
  • продукция животноводства – 20% в бюджет и 80% на спецсчета;
  • другая сельскохозяйственная продукция – 50% в бюджет и 50% на спецсчета.

При этом экспортеры зерновых и технических культур получат право на бюджетное возмещение налога на добавленную стоимость;

► единая базовая ставка 18% налога на доходы физических лиц (НДФЛ);

► освобождение от налога НДФЛ средств, предоставленных международной финансовой организацией на мероприятия по энергоэффективности и энергосбережению, и сумм, прощенных кредитором по ипотечным кредитам в иностранной валюте, полученных на приобретение единственного жилья;

► единая ставка единого социального взноса (ЕСВ) в размере 22% для работодателей и отмена ЕСВ, удерживающегося из заработной платы работников;

► отмена  авансовых взносов и введение квартального отчетного периода по налогу на прибыль предприятий, у которых годовой доход превышает 20 млн грн;

► введение системы электронного администрирования реализации горючего;

► уменьшение пределього объем годового дохода с 20 до 5 млн грн для плательщиков единого налога III группы и повышение для них ставки с 2% до 3% (для плательщиков НДС) и с 4 до 5% (для неплательщиков НДС);

► увеличение предельного размера ставки налога на недвижимое имущество, отличное от земельного участка, с 2% до 3% размера минимальной заработной платы за 1 кв. м общей площади. При этом вводится дополнительная ставка налога в размере 25 тыс. грн для квартир площадью свыше 300 кв. м, домов – более 500 кв. м за каждый такой объект. За местными советами сохраняется право принимать решение о целесообразности введения данного налога и определения размера его ставок;

► усовершенствование налогообложения транспортным налогом, в частности отнесение к объекту налогообложения автомобилей стоимостью более 750 минимальных заработных плат и в возрасте до пяти лет.

В Кабинете министров также отмечают, что количество плановых проверок ГФС было сокращено почти вдвое. Кроме того, была утверждена новая структура аппарата ГФС, обновлен его состав.

“Первый этап реформирования ГФС позволил уменьшить административную нагрузку на налогоплательщиков и начать переход к сервисному характеру взаимодействия с плательщиками, что в будущем будет способствовать росту уровня налоговой культуры”, – уверены в правительстве.

Источник

 

В 2016 году налог на дома и квартиры жители разных городов Украины начнут платить различно

В 2016 году налог на дома и квартиры жители разных городов Украины начнут платить различно v-2016-godu-nalog-na-doma-i-kvartiry
В 2016 году налог на дома и квартиры жители разных городов Украины начнут платить различно

В 2016 году налог на дома и квартиры жители разных городов Украины начнут платить различно

Несмотря на то что вокруг налога на недвижимость вот уже три года идут жаркие споры, большинство наших граждан… так и не почувствовали его действие на своих кошельках: после внедрения в 2014 году этого налога, на протяжении двух лет его платили всего 40 тысяч человек. А все потому, что изначально по этому налогу были предусмотрены достаточно обширные льготы, которые фактически исключили подавляющее большинство недвижимости из базы налогообложения. В частности, налогом не облагались квартиры площадью менее 120 квадратных метров и дома площадью менее 250 квадратных метров.

Однако с 2016 года количество плательщиков налога на недвижимость может увеличиться. Поскольку уже по итогам 2015 года жители Украины будут платить налог на недвижимость по новым правилам, внедренным Законом Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законы Украины (относительно налоговой реформы)» 28 декабря 2014 года. По каким? Об этом «ФАКТАМ» рассказал начальник отдела администрирования имущественных налогов Департамента доходов и сборов с физических лиц Государственной фискальной службы Украины Юрий Тимощук.

— Правильно ли я понимаю, что в 2015 году люди платили налог на недвижимость по старым нормам? И с учетом прежних льгот?

— Да. В 2015 году люди платили налог на ту недвижимость, которая была у них в собственности в 2014 году. И по тем правилам, которые действовали для 2014 года. То есть по старым нормам и только на жилую недвижимость.

Но уже в 2016 году люди будут платить налог на жилую и нежилую недвижимость, которой они владели в 2015 году. И по новым правилам.

То есть у собственников нежилой недвижимости, собственников домов и квартир, а также у местных властей и фискальных органов был целый год на то, чтобы подготовиться к уплате налога на недвижимость по новым правилам.

— И какие же это правила? Говорят, льготы отменили.

— Нет, не отменили. Просто изменили механизм начисления этого налога.

Почему в 2015 году налог на недвижимость уплатили около 40 тысяч человек? Потому что наше законодательство предусматривало широкие льготы по уплате этого налога и недвижимость большинства наших сограждан была просто освобождена от этого платежа.

— Напомните, пожалуйста, какие были льготы?

— Льготная (не облагаемая налогом) площадь жилой недвижимости при начислении налога по итогам 2014 года была установлена в таком размере:

  • для квартир — 120 квадратных метров;
  • для домов — 250 квадратных метров;
  • для различных типов недвижимости (дом и квартира) — 370 квадратных метров.

— Общая площадь — 120 квадратных метров? Неважно, сколько у человека квартир?

— Неважно. Хоть две. Но при этом льготы по уплате налога не предоставлялись на объекты, используемые владельцами с целью получения доходов. Например, человек имеет две квартиры — 40 и 60 квадратных метров. Если в одной квартире он живет, а другую сдает в аренду или использует как офис в предпринимательской деятельности, тогда за вторую квартиру взимают налог без предоставления льготы.

— А в 2016 году мы будем платить налог на ту недвижимость, которой владели в 2015 году? И по новым правилам?

— Да, но здесь необходимо уточнить, что налогом будет облагаться как жилая недвижимость, так и нежилая. Самое главное, что теперь решение по ставкам и льготам при налогообложении недвижимости принимают местные советы, поскольку данный налог будет поступать в местный бюджет. И громада может распоряжаться этими средствами по своему усмотрению.

— То есть полная свобода: местные советы имеют право устанавливать любые ставки?

— Ну что вы! Новая редакция Налогового кодекса четко определяет максимальную ставку налога: она не должна превышать 2 процентов размера минимальной заработной платы за 1 квадратный метр налогооблагаемой площади жилья, а по нежилой недвижимости на 2015 год — не более 1 процента.

При этом принимается во внимание минимальная зарплата, установленная на 1 января отчетного года. В данном случае на 1 января 2015 года. Ее размер 1218 гривен. Значит, ставка налога не может быть более 2 процентов от 1218 гривен, то есть более 24 гривен 36 копеек за квадратный метр.

— А менее?

— А менее — сколько угодно. Все ставки этого налога в пределах от 0 до 2 процентов минимальной зарплаты должны быть установлены по решению сельских, поселковых или городских советов в зависимости от места расположения и типа объекта недвижимости. Более того, закон предоставляет местным советам право вообще отказаться от налога на недвижимость в регионе.

— Это как?

— Очень просто — установить ставку в размере 0 процентов.

— Получается, что в одном селе может быть ставка 2 процента, а в другом — вообще не быть такого налога?

— На практике так оно и есть — это решение местного совета. Если местным советам не нужны деньги на строительство дорог, школ, ремонт больниц и так далее — пусть. Это их ответственность. И их решение.

— Я так и не поняла: льготы остались?

— Это опять-таки передано в ведение местных советов, которые теперь сами утверждают льготную площадь объекта жилой недвижимости.

В то же время законом на общегосударственном уровне утверждены минимальные льготные площади. Для квартир это 60 квадратных метров, для домов — 120 квадратных метров. А при владении разными типами жилой недвижимости налогом будет облагаться площадь свыше 180 квадратных метров.

— То есть минимальную льготную площадь государство все-таки предусмотрело?

— Ну конечно! Повторю, что это — минимум возможных льгот. Местные власти имеют право поднять планку на любую высоту. Иными словами, они могут как угодно увеличить льготную площадь, но никак не уменьшить. Они также имеют право установить целевые льготы — например, для малоимущих или других категорий собственников недвижимости, учитывая их материальное состояние и уровень доходов.

На государственном уровне от уплаты налога на недвижимость освободили здания детских домов семейного типа, общежития, жилье, непригодное для проживания (в том числе в связи с аварийным состоянием, признанным согласно решению сельского, поселкового, городского совета), а также объекты жилой недвижимости (в том числе их доли), принадлежащие детям-сиротам, детям, лишенным родительской опеки, и лицам из их числа, признанным таковыми в соответствии с законом, детям-инвалидам, которые воспитываются одинокими матерями (родителями) — не более одного такого объекта на ребенка.

Однако местные советы могут расширять перечень льготников. Например, в Киеве от уплаты налога освободили жилье, принадлежащее инвалидам, членам семьи Героев Небесной сотни, участникам АТО и членам семей погибших участников АТО (но не более одного объекта). Кроме того, дополнительно к льготной площади 60 квадратных метров для квартиры в столице предоставляют льготную площадь для семей с тремя и более детьми — по 20 квадратных метров на третьего и каждого последующего ребенка в возрасте до 18 лет.

В Тернополе и Луцке на 2016 год освободили от уплаты налога участников АТО, а также членов семей погибших участников АТО — жителей города.

В Херсоне не будут платить налог участники боевых действий, в том числе участники АТО, инвалиды войны I, II и III групп, так как Херсонский городской совет установил для этой категории собственников нулевую ставку налога.

— Понятно. Налогом облагается жилая площадь или общая?

— Общая.

Каким налогом будут облагаться квартиры

(по решению городских советов)

Город Льготная площадь (квадратных метров) Ставки налога
процентов минимальной зарплаты (за 1 квадратный метр общей площади) гривен в год (за 1 квадратный метр общей площади)
Киев 60 1% 12.18
Винница 60
  • 1,5% — для квартир
  • 1% — для комнат в коммуналках
18,27

12,18

Днепропетровск 85 1% 12,18
Житомир 60 0,5% 6,09
Запорожье 120 2% 24,36
Ивано-Франковск 120 2% 24,36
Кировоград 75 0,1% 1,22
Луцк 70 1% 12,18
Львов 80 0,5% 6,09
Николаев 120
  • 1% для квартир площадью от 120 до 240 кв. м.
  • 2% для квартир площадью свыше 240 кв. м.
12,18

24,36

Одесса 120 2% 24,36
Полтава 90 1% 12,18
Ровно 70
  • 0,5% для квартир площадью от 70 до 120 кв. м.
  • 1% для квартир площадью свыше 120 кв. м.
6,09

12,18

Сумы 60
  • 0,7% — для квартир
  • 0,02% — для комнат в коммуналках
8,53

0,24

Тернополь 70 1% 12,18
Ужгород 60 0,4% 4,87
Харьков 120 2% 24,36
Херсон 120 0,5% 6,09
Хмельницкий 120
  • 1% для квартир площадью от 120 до 240 кв. м.
  • 2% для квартир площадью свыше 240 кв. м.
12,18

24,36

Черкассы 120 1% 12,18
Черновцы 120 1% 12,18
Чернигов 80 1% 12,18

Источник

Податковий Кодекс України Стаття 265 Склад податку на майно Налоговый Кодекс Украины Статья 265 Состав налога на имущество

Податковий Кодекс України  Стаття 265 Склад податку на майно Налоговый Кодекс Украины Статья 265 Состав налога на имущество

Стаття 265. Склад податку на майно

265.1. Податок на майно складається з:

265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

265.1.2. транспортного податку;

265.1.3. плати за землю

Джерело

Податковий Кодекс України Плата за Землю Налоговый Кодекс Украины Плата за Землю

Податковий Кодекс України Плата за Землю Налоговый Кодекс Украины Плата за Землю

Стаття 269. Платники земельного податку

{Назва статті 269 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

269.1. Платниками податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

269.2. Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

{Статтю 269 доповнено пунктом 269.2 згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011}

Стаття 270. Об’єкти оподаткування земельним податком

{Назва статті 270 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

270.1. Об’єктами оподаткування є:

270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Стаття 271. База оподаткування земельним податком

{Назва статті 271 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

271.1. Базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

271.2. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

{Статтю 271 доповнено пунктом 271.2 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

{Статтю 272 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Стаття 273. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком

{Назва статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

273.1. Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

{Пункт 273.1 статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до статті 274 цього Кодексу.

{Пункт 273.2 статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 273.2.1 пункту 273.2 статті 273 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Підпункт 273.2.2 пункту 273.2 статті 273 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Стаття 274. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

{Назва статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

{Пункт 274.1 статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 71-VIII від 28.12.2014}

274.2. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

{Статтю 274 доповнено пунктом 274.2 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

{Статтю 275 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Статтю 276 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Стаття 277. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

{Назва статті 277 в редакції Законів № 4834-VI від 24.05.2012, № 71-VIII від 28.12.2014}

277.1. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

{Пункт 277.1 статті 277 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

{Пункт 277.2 статті 277 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Статтю 278 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Статтю 279 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

{Статтю 280 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Стаття 281. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

{Назва статті 281 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

281.1. Від сплати податку звільняються:

281.1.1. інваліди першої і другої групи;

281.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

281.1.3. пенсіонери (за віком);

281.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

281.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

281.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

281.2.1. для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

281.2.3. для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

281.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

281.2.5. для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

281.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

{Статтю 281 доповнено пунктом 281.3 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

Стаття 282. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб

282.1. Від сплати податку звільняються:

282.1.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

282.1.2. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

282.1.3. бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Стаття 282 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

282.1.4. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

{Пункт 282.1 статті 282 доповнено підпунктом 282.1.4 згідно із Законом № 654-VIII від 17.07.2015}

Стаття 283. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

{Назва статті 283 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

283.1. Не сплачується податок за:

283.1.1. сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

283.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

283.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

283.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

283.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

283.1.6. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

283.1.7. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.

{Підпункт 283.1 статті 283 доповнено підпунктом 283.1.7 згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012}

283.1.8. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

{Підпункт 283.1 статті 283 доповнено підпунктом 283.1.8 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

Стаття 284. Особливості оподаткування платою за землю

{Назва статті 284 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

284.1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

{Абзац перший пункту 284.1 статті 284 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

{Абзац другий пункту 284.1 статті 284 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

284.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

284.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

{Абзац другий пункту 284.3 статті 284 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

Стаття 285. Податковий період для плати за землю

{Назва статті 285 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

285.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Стаття 286. Порядок обчислення плати за землю

286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Абзац другий пункту 286.1 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 – набирає чинності з 1 січня 2012 року у частині надання інформації, необхідної для обчислення земельного податку, відповідними державними органами; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 71-VIII від 28.12.2014}

286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

{Пункт 286.2 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

286.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

{Пункт 286.3 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012}

286.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

{Пункт 286.4 статті 286 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}

286.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

286.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

286.7. Юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов’язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

{Абзац другий пункту 286.7 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

Стаття 287. Строк сплати плати за землю

287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

287.2. Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

287.3. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

287.4. Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

{Пункт 287.4 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

287.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

{Пункт 287.6 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

287.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

{Пункт 287.7 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014}

287.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Джерело

Податковий Кодекс України Стаття 266 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

Податковий Кодекс України Стаття 266 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 

Налоговый Кодекс Украины Статья 266 Налог на недвижимое имущество отличное от земельного участка Налог на недвижимость в Украине

Стаття 266. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

266.1. Платники податку

266.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

266.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

266.2. Об’єкт оподаткування

266.2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

266.2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

{Підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 доповнено підпунктом “и” згідно із Законом № 420-VIII від 14.05.2015}

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

{Підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 доповнено підпунктом “і” згідно із Законом № 654-VIII від 17.07.2015}

266.3. База оподаткування

266.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

266.3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

266.3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

266.4. Пільги із сплати податку

266.4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена цим підпунктом.

266.4.2. Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

{Абзац перший підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015}

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого та другого цього підпункту.

266.5. Ставка податку

266.5.1. Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

266.6. Податковий період

266.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

266.7. Порядок обчислення суми податку

266.7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів “а” або “б” підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів “а” або “б” підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту “в” підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

266.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

266.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

266.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

266.7.5. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

266.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

266.8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

266.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

266.9. Порядок сплати податку

266.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

266.10. Строки сплати податку

266.10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації”;

{Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Джерело

Податковий Кодекс України Стаття 267 Транспортний податок

Податковий Кодекс України Стаття 267 Транспортний податок. Налоговый Кодекс Украины Статья 267 Транспортный налог

Стаття 267. Транспортний податок

267.1. Платники податку

267.1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

267.2. Об’єкт оподаткування

267.2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

267.3. База оподаткування

267.3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

267.4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

267.5. Податковий період

267.5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

267.6. Порядок обчислення та сплати податку

267.6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

267.6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

267.6.3. Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

267.6.4. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

267.6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

267.6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

267.7. Порядок сплати податку

267.7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

267.8. Строки сплати податку

267.8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації”;

{Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4014-VI від 04.11.2011, № 5083-VI від 05.07.2012, № 5412-VI від 02.10.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Джерело

Херсонский ТОП