Якщо банк заблокував рахунки що робити Україна
Правовідносини з банком, щодо ведення та обслуговування рахунків регулюються в першу чергу відповідним договором і законом.
Взявши на себе відповідні зобов’язання, сторони виконують їх під тиском відповідальності, встановленої тим же договором, Цивільним кодексом та спеціальним законодавством. Проте, в супереч існування санкцій, банки протиправно блокують рахунки своїх клієнтів та тривалий строк.
Що ж робити, якщо Банк заблокував рахунки?
Питання розблокування рахунків часто вирішується шляхом переговорів безпосередньо з працівниками територіального відділення банку, або з допомогою колл-центра, залишивши заявку по телефону чи на сайті банку. При цьому, якщо Ви реєструєте заявку по телефону, необхідно промовити фразу: «Зареєструйте, будь-ласка заяву (+зміст)», а на при кінці розмови: «Прошу надіслати відповідь поштою (+адреса)». З досвіду автора, це дозволить значно скоротити час на підготовку справи в суд.
Отже, якщо не вдається розблокувати рахунки в досудовому порядку, необхідно звернутися з відповідним позовом, в якому необхідно описати нижчевикладене.
Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1066 ЦК України за договором рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження і видачу відповідних сум та проведення інших операцій за рахунком, також банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Відповідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1074 ЦК України Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 59 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.
Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.
Відповідно до розділу VIII ПП НБУ від 26.06.2015 № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу»,
п. 91. Банк зобов’язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.
п. 104. Банк відповідно до частини першої статті 17 Закону: 1) має право зупинити здійснення фінансової(их) операції(ій), яка/які містить(ять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України; 2) зобов’язаний зупинити здійснення фінансової(их) операції(ій), якщо її/їх учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій).
Зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).
п. 107. Відповідальний працівник банку видає внутрішнє розпорядження в разі прийняття рішення про: 1) зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 17 Закону, — у день зупинення фінансової операції; 2) подальше зупинення фінансової операції на виконання рішення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини другої статті 17 Закону, тобто спеціальним суб’єктом (відповідним правоохоронним органом).
п. 111. Рішення та/або доручення спеціально уповноваженого органу на паперовому носії має бути надіслане до банку із забезпеченням його гарантованої доставки.
п. 114. У разі прийняття спеціально уповноваженим органом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб) на строк до п’яти робочих днів та отримання банком відповідного файла-рішення/рішення на паперовому носії банк повинен негайно в день надходження рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб) зупинити такі видаткові фінансові операції. Якщо файл-рішення/рішення на паперовому носії надійшов(ло) до банку після закінчення робочого дня, то днем надходження файла-рішення/рішення до банку є наступний робочий день банку.
п. 119. Банк поновлює проведення фінансових операцій: 1) на третій робочий день із дня зупинення фінансової операції в разі неотримання протягом строку, передбаченого частиною першою статті 17 Закону, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової(их) операції(ій).
Тобто, блокування рахунків при всіх умовах можливе максимум на 2 дні, а при блокуванні правоохоронними органами — на місяць.