Нові тарифи в Україні післязавтра з 8 червня 2016 року
8 червня 2016 року (08.06.2016) закінчується строк публічного обговорення нових тарифів на тепло й гарячу воду місцева влада не має жодних заперечень повідомляє Главком.
Підготовка до нового опалювального сезону цього року знову проходить в особливо тяжких умовах. Більшість підприємств теплокомунальної енергетики опинилася в стані фінансового краху: рахунки арештовано через борги за газ, роботу паралізовано, зарплату платити нічим, і, як результат, запроваджено триденний робочий тиждень. Але уряд спостерігає за розвитком комунального колапсу спокійно. Ситуація схожа на штучне зволікання з вирішенням фінансових проблем та нормалізацією розрахунків між комунальниками та газовим монополістом – НАК «Нафтогаз України».
«Підприємства стоять з арештованими рахунками, підготовка до зими не проводиться і бачення того, яким чином це буде робитися в літній період – в нас нема. Якщо уряд не виправить ситуацію, ми матимемо негативні наслідки ще до початку опалювального сезону. Різке зростання тарифів не йде на користь теплокомунальним підприємствам: з кожним підняттям стає все важче і важче», — заявив президент асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсеній Блащук.
Безпрецедентна ситуація сталася в госпіталі Маріуполя, де лікуються поранені бійці – їх залишили без гарячої води, тому що «Нафтогаз України», вимагаючи повернути борги за газ, блокує підписання договорів на постачання газу підприємствам теплової енергетики. Ніякої гуманності – лише бізнес!
Черговий сплеск проблем трапився після останнього зростання ціни газу – з 1 травня уряд, усупереч чинному закону про ринок газу, запровадив єдину ціну 6879 гривень ($275) за тисячу кубометрів (з ПДВ) для промисловості та побутових споживачів. Відразу ж експертне середовище обґрунтувало, чому Кабінет Міністрів діяв неправомірно, без розрахунків різко піднявши ціну на газ, але на цьому заперечення й скінчилися.
Звісно, що подорожчання газу призведе до зростання тарифів на теплопостачання та гарячу воду, але не відразу, а з 1 липня, тому комунальники вже купують газ за новою ціною, а оплату від споживачів отримуватимуть за тарифами, в яких закладено стару, вдвічі нижчу вартість газу, тобто, не матимуть джерел для відшкодування «теплих» послуг.
У наступний опалювальний сезон для більшості українців вартість комунальних послуг, наприклад, для трикімнатної квартири, майже зрівняється із середньою зарплатою, адже згідно з попереднім рішенням державного Регулятора вартість теплопостачання та гарячої води підвищиться з 1 липня на 80-90% — відповідний проект постанови з метою обговорення розміщено на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Середньозважений тариф на теплову енергію в Україні становитиме 1287 грн (з ПДВ) за гігакалорію. У структурі тарифу витрати на паливо – 85%, на електроенергію – 5%, на зарплату – 7%, плюс ще 3% — інші витрати з урахуванням інвестиційної складової плюс амортизація. Отже, ні про яке поліпшення якості послуг не варто навіть і мріяти – тарифи лише індексують відповідно до зростання вартості газу.
Громадськість і парламент уже не протестують
Чергове подорожчання майже не помітили в парламенті, та й громадські організації вже не чинять опір владі – схоже, зневірилися у своїх можливостях. Винятком стала хіба що заява народного депутата Альони Бабак. Заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства заявила про необґрунтоване рішення державного Регулятора. «Збільшення ціни теплової енергії – без будь-якого поліпшення якості надання цієї послуги та без модернізації і без покращення ефективності роботи підприємств – це неприпустимо. Саме Регулятор повинен був дати відсіч нашому уряду, а не ми, депутати, політики. Регулятор повинен був зробити розрахунки і показати, що це (подорожчання газу вдвічі) є неправильне рішення і що змінювати ціну газу для тепло-комунальної енергетики потрібно було поступово», — вважає Бабак. Депутат також пообіцяла подати зауваження до регуляторного акту, яке передбачає підвищення вартості тепла та гарячої води.
Дійсно, всі охочі можуть подати свої пропозиції до 8 червня — у цей день закінчується 20-денний строк, відведений Регулятором для публічного обговорення проектів змін тарифів, розміщених на сайті НКРЕКП. А вже 9 червня на відкритому засіданні НКРЕКП буде затверджено нові тарифи. «Рішення про підвищення буде спрямовано до Мін’юсту, де протягом 15 днів, згідно з процедурою, здійснюватиметься «юстування», а потім з 1 липня нові тарифи наберуть чинності, але не раніше, ніж це буде опубліковано», — повідомила представник НКРЕКП Світлана Черних.
До речі, мери всіх без винятку міст мовчки погодилися з черговим зростанням майже вдвічі вартості «теплих» послуг: жоден із них не надіслав до НКРЕКП свої протести чи пропозиції щось змінити в тарифній політиці, — повідомила на круглому столі Світлана Черних. «Главком» також не отримав відповіді на свої запити міським головам, включно з київським (крім Тернополя), щодо запланованого зростання тарифів.
Отож, у владі вже очікують, що коли з 1 липня вартість опалення та гарячого водопостачання зросте майже вдвічі, за субсидіями звернеться 9 мільйонів домогосподарств, тобто, майже вдвічі більше, ніж було минулого опалювального сезону (5,4 млн). Усього в Україні, за даними Мінсоцполітики, залишилося 13,5 млн домогосподарств (без урахування окупованих територій).
Але двомісячне відставання тарифів від нової газової ціни завдасть збитків комунальним підприємствам, адже купувати газ для виробництва гарячої води влітку комунальники змушені за новою ціною. Тому, починаючи з травня, з новою силою почали зростати борги за газ підприємств теплокомуненерго перед «Нафтогазом України».
Прискорене банкрутство?
«Два теплопостачальні підприємства Львова за травень-червень наростять борг 26 млн грн, для покриття якого джерела відсутні. А «Нафтогаз» нам не виділить номінації споживання газу (ліміти споживання газу – «Главком»). А якщо не виділено номінацію, то, згідно з Кодексом газотранспортної системи,до ціни газу буде застосовано коефіцієнт 2 (тобто, ціна газу зросте до 13758 грн за тисячу кубометрів – «Главком»). Далі будуть застосовані штрафні санкції, — пояснює ситуацію заступник директора Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» Ярослава Єлфімова.
Складається враження, що влада штучно прискорює банкрутство теплокомунальних підприємств, які завжди були ласим шматком для олігархів, адже ці структури щороку збирають зі споживачів «живі» сотні мільярдів гривень! Державний Регулятор (НКРЕКП) ще з осені 2015-го року намагався зупинити борговий вал – в усі владні інстанції розсилалися відповідні листи-попередження про можливі негативні наслідки в разі неодноразового підвищення ціни газу й тарифів, але безрезультатно, — повідомила Світлана Черних. За її даними, «щоб компенсувати підприємствам двомісячні збитки, їх включать окремим рядком в тариф, щоб кожна компанія бачила, яку суму буде компенсовано». Але це станеться лише 2017-го року. «Компенсація протягом 12 місяців, починаючи із січня 2017-го, звучить оптимістично, але ж газ потрібно купувати вже сьогодні за новою ціною. Для «Київенерго» це означає чистий збиток 253 млн грн», — повідомила фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тетяна Грязнова.
У подібній ситуації опинилася більшість теплокомунальних підприємств та теплоелектроцентралей (ТЕЦ), які не можуть вчасно розрахуватися за газ, адже з ними не розраховується населення та бюджетні організації. На 1 червня прострочена заборгованість перед «Нафтогазом» уже перевищила 19,8 млрд грн — на цей борг уже нараховано штрафні санкції на понад 5 млрд грн.
Відомо, що штрафи й пеню «Нафтогаз» безжально нараховує навіть на ті борги, які створилися в минулі роки внаслідок невідшкодування державою різниці в тарифах (порівняно з економічно обґрунтованим рівнем), а також через неплатежі бюджетних організацій. «Різниця в тарифах, що утворилася протягом 2012-2014 років, погашалася із великим запізненням, «Нафтогаз» нараховував штрафи і пеню, суд визнав їх обов’язковими до сплати», — повідомила Ярослава Єлфімова. За її даними, через касацію дещо таки вдавалося відвоювати в газового монополіста.
«Коли ж «Нафтогаз» побачив, що теплокомунальні підприємства почали пручатися, нам за лютий (2016-го – «Главком») не підписують договори по проведенню взаємозаліку пільг і субсидій населенню в оплату за газ. Вимагають від нас підписання додаткових угод про те, що ми добровільно погоджуємося на нарахування нам штрафних і фінансових санкцій навіть у тому випадку, якщо держава не вчасно проведе фінансування пільг і субсидій», — повідомила Єлфімова.
Подібні вимоги газовий монополіст запровадив і щодо інших комунальних підприємств. Після тривалого спротиву більшість із них таки погодилася на кабальні умови, бо якщо буде припинено постачання газу — буде припинено виробництво й постачання послуг.
«У нас не залишається коштів на виплату зарплати, тому через два місяці ми змушені були підписати цю додаткову угоду. Я не можу сказати, що «Нафтогаз» поводиться неправильно – він поводиться так, як йому дозволяє Кабінет міністрів і закон. На сьогодні немає затвердженого типового договору (на постачання газу комунальним підприємствам – «Главком»). Якби був типовий договір, були б відомі правила гри для господарюючих суб’єктів на цьому ринку», — підсумувала тяганину з монополістом Ярослава Єлфімова.
«Нафтогаз» звинувачує комунальників у непрозорості
Цілком очевидно, що в умовах клінчу у стосунках «Нафтогазу» та підприємств теплокомунальної енергетики про якісну підготовку до зими не може бути й мови. Газовий монополіст, наляканий останніми повідомленнями про аварії в теплових мережах виробників теплової енергії — з причини повного паралічу роботи цих підприємств через газові борги, розмістив на своєму сайті заклик «до великих виробників теплової енергії зробити інформацію щодо їхніх витрат прозорою».
Фактично, прозвучало звинувачення в махінаціях зі боку виробників тепла. «Компанія «Нафтогаз» пропонує боржникам зробити публічною інформацію щодо їхніх доходів та витрат протягом часу, коли накопичувалися ці борги», — сказано в повідомленні «Нафтогазу». Керівник департаменту НАК «Нафтогаз України» Юрій Войтович спростував твердження експертів про те, що на рахунках компанії зависли 20 млрд грн, виділених із державного бюджету на субсидії для населення. А головне – також закликав до тотальної перевірки діяльності підприємств, що виробляють тепло й гарячу воду.
«Якщо говорити про нараховані 5 мільярдів гривень штрафів і пені (за рішеннями судів), то понад 4 млрд з цієї суми виникло до 2014 ріку. Левову частку пені і штрафів було нараховано тоді, коли газ комунальники купували за пільговою ціною — 1309 грн (з ПДВ). Тобто, навіть при пільгових цінах підприємства теплокомунальної енергетики не могли виконувати свої зобов’язання. Потрібно системно перевірити роботу цих підприємств», — вважає Войтович. «Починати потрібно з перевірки їхньої абонентської бази – просто обрати вулицю міста, можна не центральну, а таку, де є багато закладів і перевірити, чи ці споживачі є в абонентській базі чи, можливо, рахуються як однокімнатні квартири? Перевіряти потрібно майже кожного тепловика. Починати треба з обласних центрів, де до цього часу працюють єдині розрахункові центри – там виникне дуже багато запитань. Потім перевірити, як підприємству нараховуються їхні технологічні втрати в тепломережах і т.ін.», — пояснив Войтович.
Схоже, що шалене зростання ціни газу стає тим лакмусовим папірцем, який дозволить виявити численні зловживання на багатьох підприємствах теплокомунальної енергетики. Звісно, люфт для нечесної наживи деяких комунальних баронів різко звузився. І що цікаво, газові партнери по бізнесу, у яких також рильце в пушку, починають давати наводки, де шукати «чорні» діри, в які витікають зібрані зі споживачів кошти, причому часто за неспожиті послуги.
З ініціативою перевірки діяльності теплокомунальних підприємств виступає також частина депутатів парламенту – вже розроблено постанову Верховної Ради про створення Тимчасової слідчої комісії з вивчення питання обґрунтованості витрат у тепловій енергетиці. За даними Альони Бабак, під цим зверненням стоїть велика кількість підписів нардепів.
Відсутність єдиного моніторингу за рухом усіх енергоносіїв та оплати за них стала причиною того, що впродовж десятиліть українці переплачували мільярди гривень за всі види неспожитих енергоносіїв та комунальних послуг.
Чи не тому досі не ухвалений законопроект (№1640) «Про єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (ЄДСМ)», розгляд якого ще на початку 2015-го року парламент відстрочив на невизначений термін. Саме цей документ міг би дозволити виявити той резерв, що десятиліттями зникав у «чорних дірах» ЖКГ.
